2 лютого – відзначається 120 років від дня народження українського прозаїка, перекладача Валер’яна Петровича Підмогильного (1901–1937).
Валер’ян Підмогильний – один із найколоритніших українських письменників ХХ століття. Пізнання людини, глибокий психологізм, правдивість у відображенні свого часу – головні ознаки його романів, повістей і оповідань. В 1930 році письменник був репресований. В наші дні його твори повертаються до читачів. Підмогильний належить до тих митців, творчість яких кожному поколінню відкриває щось нове, досі не знане в розумінні людини. Він зачаровує виразністю мови, каскадами афоризмів, спостережень, висновків, що завжди хвилює і приваблює читача.
Бібліотека для дорослих пропонує вашій увазі книги Валер’яна Підмогильного:
Роман «Місто» - одна із знакових книг століття. Розповідь про долю юнака в тенетах великого полісу, по суті живого хижого організму, що висмоктує совість людини. Це суто українська драма людини – сільської натури з її темною підсвідомістю, що роз’їдає серцевину особистості.
«Повість без назви…» - найдивовижніший твір. Головний герой розшукує у величезному місті чарівну незнайомку, котру мимохідь побачив серед вуличного натовпу і в яку пристрасно закохався. Ця жінка стає його мрією, спонукає переосмислити все своє життя, переоцінити власні ідеали, заново осягнути себе і цінність людського існування. Читача вражає щирість роздумів і точність слова письменника.
Одним із філософських оповідань автора є «Історія пані Ївги» (1923), де на кількох сторінках вміщена трагічна доля представниці поваленого панства.
В оповіданні Валер’ян Підмогильний реалістично відтворив складну ситуацію взаємин старої інтелігенції й нового ладу в перші пореволюційні роки. За таку жорстокість реальності йому в дружніх полеміках докоряли навіть найближчі друзі. Автор не став надавати актуального забарвлення описаним подіям, зберіг для читача колорит тогочасного життя у своїй конкретиці.
Твір був написаний у 1923 році. Вперше був надрукований 1924 року в журналі «Нова громада».
“Невеличка драма” Валер’яна Підмогильного (1901—1937) належить до нового для української літератури типу інтелектуального роману. Цей твір — своєрідний психологічний зріз життя людини в Україні в 1920-ті роки. Кажучи словами відомого літературного критика Ю. Шереха, це твір про двох. Головні герої уособлюють у собі не тільки чоловіче й жіноче начала, але й різні світогляди, різне бачення щастя — “щастя розумової величі” і “щастя чуттєвої величі”. Роман читається із захопленням і спонукає читача до роздумів над природою людини, сенсом життя, суперечностями між розумом і почуттям, почуттям і обов’язком.
Немає коментарів:
Дописати коментар