 |
На підвіконні палахтить
Скорботи полум’я священне –
То свічка пам’яті горить
За всіх безвинно убієнних.
|
Українська історія багата на великі й героїчні моменти,але досить в ній трагічних та болючих сторінок. Однією з найбільших і найстрашніших трагедій українського народу стали три хвилі Голодоморів та найстрашнішими були 30-ті роки. 1933 рік...Найчорніший час в історії України. В світі не зафіксовано голоду,потрібного тому,що тоді на долю однієї з найродючіших і найблагородніших країн.
Як сталося,що без стихії,без засухи,без війни на квітучій українській землі стільки людських життів були приречені на смертні тортури? Нині ми знаємо,що то було.
Українці стали жертвами свідомого і чітко спланованого безбожним тоталітарним режимом сталінського геноциду проти українського народу. Вибита з голодуючого українського села сільгосппродукція відправлялася в різні регіони України. Саме в той час, коли люди в Україні голодували і вмирали голодною смертю, багато хліба вивозилося за кордон.
Разом з організованим Голодомором тривало знищення історичної, культурної та духовної пам’яті українців. Ця жахлива трагедія забрала мільйони життів таких працьовитих,мирних і цілком безневинних громадян України. За своїм вражаючим масштабом Голодомор перевищив навіть втрати нашого народу під час Другої світової війни.
Час все більше віддаляє нас від тих,жахливих подій,але пам'ять людська жива. І ми,не маємо права забути про цю трагедію!Вона повинна стати уроком як для українців,так і для всього людства.
Наш обов’язок щорічно вшановувати пам'ять про всіх загиблих земляків,молитись за їхні душі та просити у Всемогутнього Господа,щоб у майбутньому ніде і ніколи не повторилося подібного злочину!
Прошу, у серці запаліть
Скорботи полум’я священне
Та скрізь століття пронесіть
Сльозу безвинно убієнних!